Ольга Ліщук: Я — українка!

Я – УКРАЇНКА
                                       Центру національних культур ЗОУНБ присвячується

Відкрива зранку сонечко очі ясні,
Діамантом зоріє росинка…
Іншу мову заткала матуся в пісні,
Та люблю я калини суцвіття рясні.
Йде крізь роки ця стежинка –
Я живу тут, і я – українка.

ПРИСПІВ:

Народи, мов стрічки, вплела у вінок
Збагачена нами країна.
І сяє краса яскравіше зірок,
Бо любимо ми Україну!

Крижаніють тополі в тривожній імлі,
Склом-сльозинками плаче хатинка…
Мої предки зростали на іншій землі,
Та я хочу спинити ці віхоли злі!
Йде крізь роки ця стежинка –
Я живу тут, і я – українка.

ПРИСПІВ:

Народи, мов стрічки, вплела у вінок
Збагачена нами країна.
І сяє краса яскравіше зірок –
Боронимо ми Україну!

Там, де ліг через річку різьблений місток,
Зацвітають волошки й барвінки…
Народилася я серед інших квіток,
Та я й їх насаджу у наш спільний садок.
Йде крізь роки ця стежинка –
Я живу тут, і я – українка.

ПРИСПІВ:

Народи, мов стрічки, вплела у вінок
Збагачена нами країна.
І сяє краса яскравіше зірок,
Бо віримо ми Україні!