Жінка-УКРАЇНКА

Суб᾿єктивно-об᾿єктивні нотатки

Примітний насамперед мистецьким блоком – щедрим представленням ранньої, з її яскравим пошуком нових кольору й форми, графічно-малярської творчості (стаття Романа Яцева) львів᾿янина Олега Боньковського, що зумовила його феноменальне художнє ковальство (нарис Володимира Бадяка).

Поезія: невимушені рубаї Петра Шкраб᾿юка; традиційно бентежна, часто з полемічним осердям лірика Віктора Ставицького, Василя Стахіва, Ярослава Савчина, Мирона Федоришина; невелика оригінальна психодрама (автор вважає її поемою) Віктора Палинського; жваві буттєво-філософські ямби тощо Богдана Завідняка. Насуттєве підсилення поетичного блоку – просвітлена поминальна «Листопадова симфонія» у сонетах Дмитра Никóлишина, 1884–1950 (публікація Романа Гринька), грайливо-мудрі віршики бельгійця Моріса Карема (1899–1978) у перекладі з французької Маркіяна Якубяка.

Проза: пізнавальний роман Святослава Праска «Сотенний ˮЛисˮ»; проникливі оповідки «Багатодітний» і «З каменем за пазухою» Віри Марущак.

Злободенні матеріали: фрагменти – вражаючі спогади тих, що пережили Голодомор – з народної епопеї «Безкровна війна» Олеся Волі; гостроцікавізаписи Семена Шнайдермана «Мови чистеє крило».

Культурницька есеїстика й публіцистика: пресова інформація про побут часів німецької окупації уславленого пісенного дуету Любомира Мацюка та ІїХомайко, опрацьована Василем Горбатюком; погляд Якима Горака на історію й будні Музичного товариства ім. М. Лисенка та його галицьких філій; пошукова стаття Надії Супрун-Яремко про «загадку» авторства на відому в нашому письменстві національну поему «Харко, запорозький кошовий»; шкіци Георгія Маценка, присвячені Остапові Вишні, Василеві Вишиваному та іншим славетним гостям Львова; вимоглива оцінка Андріани Білої нового фільму вітчизняного кінематографу «Таємні щоденники Симона Петлюри»; вичерпна інформація Любомира Філоненка про рідкісний сьогодні щорічний фестиваль музики нашої сучасниці – Богдани Фільц – на Галичині.

Есеїстика літературна, літературознавство: відкривавча розвідка Ігоря Павлюка «Сповідальна лірика Олеся Гончара»; компактна стаття Ольги Слоньовської «Сонет. Вінок сонетів. Вінок вінків сонетів: корона»; «Таких каталогів ще не було» – Іван Лучук довкола тритомника «Український книжковий знак ХІХ–ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки» (2017), вибрані екслібриси з якого долучено до ілюстративного ряду журналу.

Богдан Смоляк