Жінка-УКРАЇНКА

До проголошення незалежності України, наша література не могла вільно розвиватися в силу національного гніту, всіляких обмежень та заборон. По суті знаходилась в колоніальному становищі. Постійно вилучалися з літератури  сторінки  творів, друковані книги  неугодних режиму поетів і прозаїків, тих які намагалися писати правдиво. Водночас гальмувалося і глибоке і всеохоплююче вивчення літературного процесу, аналіз модерністських і постмодерністських творів, їх художнє розмаїття, концепції, які протягом 20-го століття помітно розвивалися. А ряд досліджень з історії літератури (як української, так і зарубіжної) взагалі було заборонено друкувати. То був абсурдний і неймовірно сумний час для нашого письменства.

Отож після розпаду імперії зла, дослідники-літературознавці активно взялися за усунення цього ганебного явища – написали чимало посібників та словників на національному ґрунті, які стали  суспільно значимим явищем у формуванні світоглядних переконань у молодого покоління, пробудженні їх національної свідомості, духовного і патріотичного виховання. 

Відрадно відзначити, що в цій важливій для нашого суспільства сфері вже давно плідно працює і наш земляк (народився в с. Макишин Городянського району на Чернігівщині), доктор філологічних наук, професор, заступник головного редактора журналу « Літературний Чернігів» Володимир Кузьменко, у якого на рахунку більше 200 наукових праць.

Він – автор таких відомих навчальних посібників як «Шкільний словник з українознавства» (1995 р., співавтор О. Потапенко), «Гроно нездоланих співців» (Літературні портрети українських письменників 20-го сторіччя, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм, 1997), «Словник літературознавчих термінів» (1997), а також – монографії «Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20-50 років 20 ст.» (1998). За редакцією Володимира Кузьменка у 2010 році з’явилося вагоме видання «Історія зарубіжної літератури», де представлено близько п’ятдесяти найвидатніших письменників з багатьох країн світу. Цей навчальний посібник адресований студентам філологічних вузів.

І нині є приємна новина для навчальних закладів і шанувальників красного письменства.  Нещодавно у видавництво «Академвидав» у Києві  побачило нове трьохтомне видання «Історія української літератури 20 – поч. 21 ст.» за редакцією літературознавця Володимира Кузьменка. У першому томі розглядається літературно-мистецьке життя в Україні наприкінці 19-го – у перші десятиліття 20 ст., у другому охоплено творчий період 50-80 років 20 ст. А в третьому – вміщено літературні портрети письменників, творчість яких припала на кінець 20-го ст. – поч. 21ст.

Принагідно сказати, що в першому та другому томах простежується умовно три етапи літературного процесу, де кожен із них на початку характеризується розквітом української літератури, а в кінці занепадом, зумовлений диктаторським режимом, постійними репресіями та розстрілами письменників. Сорок сім персоналій, найталановитіших митців, що увійшли до першого тому, з ім’ям яких розпочалася новітня українська література на початку 20 ст., майже всі трагічно загинули у розквіті творчих сил чи то на Соловках, чи в застінках НКВС-КДБ.

Аналогічно діяв режим і в сорокові та шістдесяти роки, хіба що з меншим кривавим розмахом. Потужний національний і духовний сплеск і цього разу був загальмований репресіями та заборонами. Українська література знову зазнала великих втрат. Щоб запропонувати суспільству вагоме і правдиве слово, письменнику в ті роки необхідно було долати неймовірний тиск, приховувати свої думки, писати в шухляду. У таких драматичних умовах розвивалася і утверджувалася наша література.

І все ж це новітнє тритомне видання «Історія української літератури 20 – поч. 21 ст.», що виходить  за редакцією доктора філологічних наук, професора Володимира Кузьменка засвідчує, що українська література, не дивлячись на те, що не одне століття знаходилась в колоніальному становищі, зайняла достойне місце в світі. Адже українська поезія з її молодим модернізмом як на початку 20 ст., так і в шістдесяті роки сягнула європейського рівня. Чільне місце серед літератур інших країн займає і наша мала проза. Зокрема новела, як глибоко національна, з її образністю і символізмом, що притаманне європейському досвіду, високо поцінована у світі. Бо саме національна спрямованість творів – то один із важливих чинників для кожної літератури світу.

Відрадно, що цей новітній навчальний посібник подає історію української літератури більш повно, цілісно, як єдиний живий організм, де представлено на рівних  письменників української діаспори. У ньому  простежується більш об’єктивний підхід до подій і явищ літературного життя, його самобутності, ґрунтовно проаналізовано творчість кожного митця, перекладача та літературознавця, визначено його роль і місце в літературі. Достатньо широко  висвітлюються національні традиції прозописьма, новітні тенденції української літератури, стилі і напрямки. Приємно, що до нього увійшли і сучасні письменники Чернігівщини

Щойно, як стало відомо, цей трьохтомний посібник з народознавства та літературознавства» Історія української літератури 20-го – поч. 21 ст за редакцією Володимира Кузьменка висунуто на обласну літературну премію Михайла Коцюбинського. Вважаю, що це унікальне видання заслуговує, як і сам автор,    на таку почесну відзнаку.

Михась ТКАЧ,

заслужений працівник культури України