Грандіозний фестиваль у Пісках – мрії збуваються!

Тисячі гостей із Чернігівщини та України. Великі конкурси фольклорних і хореографічних колективів, зокрема дитячих. Зіркові естрадні артисти. Звитяжні козаки-каскадери на баских конях. Мужні українські десантники, які демонстрували прийоми рукопашного бою. Яскраве дефіле барабанщиць. Захоплюючі майстер класи. Неймовірний святковий салют… – усе це та багато іншого відбулося на V-му Всеукраїнському фестивалі «Відродження українського села, його духовності і культури».

Військовий оркестр, створений у визволеному Слов’янську

Відверто кажучи, ще буквально шість років тому проведення такого добре організованого, масштабного, дуже резонансного дводенного суперфестивалю в невеликому мальовничому селі на нашому Придесенні здавалося дивовижною, однак недосяжною мрією. Ну, як же таке може бути?.. Втім, Валерій Петрович Колоша, директор ПСП «Пісківське» у Бахмацькому районі, депутат обласної ради та відомий меценат, який по-справжньому опікується культурою, задумав і блискуче здійснив власну мрію! І ось уже один із найкращих масових фестивалів України п’ятий рік поспіль зібрав на гостинній землі у чудовому селі Піски гроно талановитих і небайдужих людей.

Звісно, переказувати таку подію – справа, як то кажуть, невдячна. Найліпше бодай раз на власні очі побачити, ніж десь про це прочитати чи почути. Адже, без перебільшення, подія – грандіозна і, що дуже важливо за нинішніх економічних та політичних негараздів, надзвичайно позитивна. Бо стільки щасливих посмішок і привітних облич я бачив… рік тому, на цьому ж прекрасному святі в Пісках!

Та щороку програма диво-фестивалю змінюється, стає все видовищнішою та цікавішою. Нині відкрив велике свято духовий оркестр 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Причому прозвучали не лише відомі патріотичні українські пісні, а й зовсім нові, створені самими вояками.

Тож я поспілкувався з військовим диригентом Віктором Цапурою. Служить Віктор Олександрович уже дев’ятнадцять років, зараз – майор. Недалекоглядні можновладці українську армію заходилися скорочувати-нищити. Тож скоротили і чудовий, патріотичний оркестр. Але, коли почалася війна, його було створено в АТО, у визволеному Слов’янську. Тепер тут 18 виконавців. Об’їздили всі позиції наших вояків, багато разів виступали і перед місцевими жителями. Якщо спочатку ті поставилися насторожено, то вже незабаром на виступи українських військових збиралися цілі площі. Тому така діяльність – дуже важлива! Хоча музикантам оркестру доводилося і на блок-постах стояти – виконувати бойове завдання. А ці гарні нові пісні створив боєць Володимир Чернях – і проникливі слова, й музику, яка бере за душу. Також слова однієї пісні написав важкопоранений Андрій Овсяненко, коли лікувався у шпиталі.

До речі, на цьому фестивалі десантники вразили не лише добрим вокалом. Бійці зведеної роти окремої 95-ї десантно-штурмової бригади продемонстрували елементи ведення рукопашного бою. Видовище захоплююче, тож зібралося дуже багато людей, зокрема й дітей і підлітків. Все-таки ставлення до української армії та професії військового зараз кардинально змінилося, і служити в Збройних Силах України – справді, почесно! Це чудово розуміють і в Пісках – очільник нашого Чернігівського округу Козацтва Запорозького, генерал-командор Валерій Колоша постійно допомагає нашим воякам. Взагалі ж, Валерій Петрович – також голова Бахмацької організації Спілки ветеранів Афганістану, і воїни-афганці традиційно зустрілися на цьому святі.

Народний депутат Валерій Давиденко подарував велосипеди

А далі були святкова хода учасників фестивалю – у яскравих, колоритних костюмах. Запам’яталося граціозне дефіле юних красунь-барабанщиць із Ніжина, величних танок Божих матерів і запальний гопак у виконанні колективу студентів Сумського національного аграрного університету – це було дуже круто, молодці!

Завітав на свято народний депутат України Валерій Давиденко, який дуже гарно відгукнувся про фестиваль у Пісках, щиро подякував усім жителям за таку любов до рідного села (адже село – це оберіг держави), які власноруч дбають про нього, плекають народні традиції. І саме на таких квітучих селах зараз тримається Україна. Валерій Миколайович, як завжди, приїхав із подарунками – він вручив сільському голові Пісок вісім велосипедів для працівників соціальної сфери.

«Кожен, хто вклав свою енергію, працю та бажання у розвиток цієї землі, гідний величезної поваги! Гуртуючи довкола себе прихильників культурного розвитку села, Валерій Петрович Колоша своїм прикладом переконливо доводить, що відродження села – невід’ємна умова відродження економіки нашої держави, – зазначив у вітальному слові заступник голови обласної ради Арсен Дідур. – І я впевнений, що вже найближчим часом цей фестиваль, наповнений неповторним колоритом та історичною пам’яттю поколінь, стане ще однією туристичною принадою Чернігівщини, подивитися на яку щорічно приїжджатимуть тисячі туристів з усієї України та закордону. Сподіваюся, наш фестиваль невдовзі стане міжнародним».

Говорили добрі слова жителям і учасникам фестивалю очільник Аграрної партії України Віталій Скоцик (Валерій Колоша – керівник Бахмацької районної організації Аграрної партії), голова Бахмацької райдержадміністрації Тетяна Неділько, голова Ніжинської районної ради Олег Бузун, доктор наук з державного управління, народний депутат України III скликання Олександр Пухкал, гетьман Козацтва Запорозького Дмитро Сагайдак та благочинний Бахмацького округу Української Православної Церкви, протоієрей отець Віктор.

Поспілкувалися ми на святі з депутатом обласної ради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність», знаним тренером збірної України з вільної боротьби, завідувачем кафедри Національного університету фізичного виховання та спорту, почесним громадянином Чернігівської області Григорієм Даньком. Григорій Володимирович – родом із Бахмаччини, він із задоволенням приїздить до земляків і щиро любить фестиваль у Пісках. Буває тут щоразу зі своєю дружиною Тетяною Миколаївною, з якою виховали чотирьох дітей. Вона теж працювала тренером, тому чудово розуміє та в усьому підтримує чоловіка.

Серед численних гостей були й депутати обласної ради від Аграрної партії України Віктор Труш, Григорій Супрун, Сергій Чубовський, Василь Нестерук, Юрій Болоховець, і Анатолій Хавило з Радикальної партії Олега Ляшка. Отож свого колегу Валерія Колошу підтримали народні обранці з різних фракцій, що теж свідчить про неординарність і важливість події для Чернігівщини та України.

Виступив і я, як президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України (яка об’єднує письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 55-ти держав), заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда». Урочисто вручив почесні нагороди: міжнародні премії імені Григорія Сковороди та Пантелеймона Куліша – Валерію Колоші за визначну благодійну та громадську діяльність, а міжнародні премії імені Миколи Гоголя – гурту «Смоляни»: Ользі Зеленській (Євченко), Миколі Перцю та Роману Кизюну – за визначну творчу і патріотичну діяльність.

Голова оргкомітету фестивалю Валерій Колоша тепло подякував усім, хто підтримав свято. «Як би нам зараз не було важко жити, ми, українці, не повинні забувати про рідне село, – наголосив він. – Те село, котре виплекало, виростило й дало путівку в життя багатьом відомим людям; щоб наша країна розцвіла, щоб у ній було добре жити і бути кращими за багатьох інших. Усе залежить від нас із вами. Тож об’єднаймося, люди, й відродимо українське село, нашу духовність та культуру».

Верхи на чарівному коні

Незабаром святкові столи буквально ломилися від усіляких страв… Зокрема, на фестивалі майстерно приготували куліш та уху, печеню і шашлики, ціле море смаколиків; неабияким попитом користувалися й голландські сири місцевого сільгосппідприємства – як на мене, найкращі в Україні!

Були й різноманітні майстер-класи: їзда верхи на коні, розпис українськими візерунками та індійський диво-розпис, обмазування хати глиною, гончарство, ковальство, лозоплетіння, виготовлення букетів із цукерок та фруктів, вироби з бісеру фріволіте, пап’є-маше та багато іншого. А малечу розважали аніматори…

Тисячі людей, мов зачаровані, спостерігали за вражаючими виступами групи козаків-каскадерів «Український дух». Мужні обличчя, богатирські тіла, баскі коні, котрі долали будь-які перешкоди. Надзвичайно складні трюки у виконанні звитяжних людей! «Богу дякувати, є ще український дух на нашій славній Україні, – раз-по-раз лунало серед натхненних глядачів. – Із такими хоробрими козаками-характерниками ми все подолаємо».

Так, все це – дуже патріотично, вишукано і майстерно – буквально на одному подиху. До того ж, продемонструвавши свою надзвичайну доблесть, козаки охоче спілкувалися й фотографувалися з багатьма людьми та катали на конях абсолютно щасливих дітей, поводилися напрочуд просто й водночас шляхетно.

Керівник каскадерів – Євгеній Крутов розповів, що змалечку буквально обожнює коней. Розуміє справжню душу цієї благородної та красивої тварини. Тому й вирішив присвятити своє життя коням; а згодом разом з однодумцями створив групу «Козацький дух», яка відтепер постійно бере участь у престижних спортивних змаганнях, виступає на святах та фестивалях, знімається в численних кінофільмах. Зокрема, запам’яталися нашим козакам зйомки кінострічки «Тараса Бульби», де вони продемонстрували всю свою майстерність.

Я з дитинства мріяв проїхати верхи на прекрасному білому коні, однак досі це мені ніяк не вдавалося… То буквально не вистачало часу, бо завжди мав багато роботи та усіляких справ; то просто не міг знайти такого баского, чарівного коня. І саме на фестивалі Валерія Колоші мені поталанило: і кінь знайшовся, й часу виявилося вдосталь (фестиваль тривав із самого ранку й до пізньої ночі). Тож я все-таки здійснив свою дитячу, заповітну мрію і почувався абсолютно щасливим!

Фестиваль неодмінно стане міжнародним!

Гран-прі конкурсу фольклорних колективів здобув ансамбль «Світлячок» зі Сновська. Як на мене, цілком заслужено. Добре, що діти змалечку вчаться нашим, українським традиціям і стародавнім обрядам. І низький уклін їхнім педагогам! Жодних сумнівів, що ці учні виростуть справжніми патріотами України.

Побесідували ми з Валентиною Євгенівною Діденко, котра 20 років поспіль співає у чудовому фольклорно-етнографічному колективі «Криниці» Бахмацького сільського Будинку культури. Нині тут – 11 жінок і 7 чоловіків. Найстаршій, Ніні Миколаївні, – 73, а керівникові, Антоніні Іванівні Цибань, – 72 роки. Валентина Діденко любить народні пісні з дитинства, а співати почала в шкільному хорі. Все життя працювала вчителькою англійської мови. У «Криницях», які цього року, восени, відзначатимуть своє 35-ліття, разом із Валентиною Євгенівною виступає і її чоловік. У новорічну ніч колектив співав у програмі Оксани Пекун «Фольк-music».

Гран-прі конкурсу хореографічних колективів вибороли «Веселі черевички» з Козельця. Глядачам дуже сподобалися їхні кавказький танок і дивовижне танго.

Справжньою, яскравою та неперевершеною естрадною зіркою на фестивалі почувалася Оля Зеленська (Євченко), пісні якої («На білому коні», «Темна нічка», «Сонце Літо» та інші) вже звучать у теле- та радіоефірі, зокрема на центральних каналах; і наша талановита землячка, буквально на очах, стає все популярнішою, дружить та виступає на одній сцені разом із зірковими українськими артистами.

Також на святі в Пісках вдячні глядачі не шкодували долонь, аплодуючи виконавцям. Нам запам’яталися виступ Чернігівського академічного українського народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцур), гурти «Смоляни» та «VAN GOG», народна артистка України, співачка і популярна телеведуча Оксана Пекун, феєричний DZIDZIO, заслужений артист України Дмитро Андрієць, відомий композитор Ніколо Петраш, заслужені діячі мистецтв України – поет-пісняр Степан Галябарда та композитор Ігор Білик, обдарована родина Сальнікових із Сум, дотепний пародист Андрій Касьяненко зі своїм шоу-балетом…

О 23-тій годині небеса спалахнули грандіозним святковим феєрверком! Але й після того свято тривало вночі, зокрема неймовірний танцювальний марафон.

Наступного дня відбулися зустріч Чудотворної ікони Божої Матері, хресний хід до храму Казанської Божої Матері та Божественна літургія. Продовжувалися концертна програма і майстер-класи… Зокрема, вразили колоритний весільний обряд «Віддавала мати дочку», блискуче виконаний ансамблем «Берегиня» з села Піски (керівник – Віра Мельник), спортивні змагання з конкуру клубу «Козацький дух», прослуховування з Оксаною Пекун, виступ циганського колективу з міста Лубни Полтавської області. Також на фестивалі гарно виступали гості з Києва, Сум, Кропивницького, Закарпаття… Даруйте, не можемо розповісти про всіх у своєму журналістському матеріалі.

Втім, попереду – нові великі фестивалі у селі Піски, які вже так полюбилися людям. Валерій Колоша обіцяє, що вони неодмінно стануть міжнародними, щоб гості із закордону потім розповідали в своїх державах про наше чудове село Піски та його жителів, про мальовничу Чернігівщину та незалежну, суверенну Україну.

Щиро дякуємо, Валерію Петровичу! Що ж, із задоволенням зустрінемося тут наступного року!