Я могла б оповісти тобі Україну
могутніми водами всіх її рік,
що радісним гуркотом, лагідним плином
славлять цю землю повік.
Дужий Дніпро, неосяжні Карпати
краще промовлять, ніж я
про сторону, що Вкраїною звати,
про таїну, що навіки моя.
Я могла б оспівати усю її силу,
біль і славу змужнілих синів.
Та промовиста пам'ять і свіжі могили,
куди цвіт український злетів…