Жінка-УКРАЇНКА

Про Україну можна говорити безкінечно, оспівувати її в піснях і віршах, але найголовніше — мати її в своєму серці, плекати, як малу дитину, хоч вона є нашою рідною ненькою. Я просто як людина і як митець дуже вболіваю за долю своєї Батьківщини, за життя майбутніх поколінь. Ми всі хочемо, щоб Україна зміцніла як держава і розквітла  для свого народу у світовій славі. Так,мій народ цього заслуговує Але… це тільки бажання і прагнення жити гідно на своїй рідній землі, яку обрав для нас Бог.

Мій стражденний народе!Якими тяжкими випробуваннями встелений твій шлях до раю!Якими тернистими дорогами йдеш ти до того, щоб стати істинним творцем своєї історії!Мій народ талановитий, працьовитий, співучий і невмирущий у вірі!

Твоя доля і майбутнє України залежить від кожного з нас! Адже з маленьких краплинок складається великий океан!

Давайте жити, як заповідав наш великий Кобзар:

Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте.
В останню тяжкую мінуту
ЗА НЕЇ ГОСПОДА МОЛІТЬ.