Поезія Лілії Стасюк

***

І сміх, і радість й гомін тут
На цій окраїні людського серця
Не побороть ніколи цих таємних пут
Та це, мабуть, збагненням не назветься.

Ніщо у світі не зачепить так,
Йому бо ця біда давно присуща
І як ясніє в темені сріблястий мій маяк
Та сила почуття назавжди невмируща.

І світанковий сміх щоразу так п’янить.
Ославлена буденність вся навік тобою.
А світ мій, постать твоя звеселить,
Бо світ оцей – охрещений любов’ю.