Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Вертеп
Давнина
Зоряна ніч
Старий пастух та хлопчик-пастушок
Пастух.
Поглянь, дитино, ніч яка велична!
Якісь сьогодні сонячні зірки…
Неначе має трапитись незвичне,
Що люди пам’ятатимуть віки.
Пастушок
Дідусю, й справді, ніч сьогодні дивна!
А та зоря немов співає нам!
Пастух
Зоря мов з казки – в золоті царівна,
У її сяйві світ – неначе Храм.
Пастушок
Поглянь, дідусю, лишень на кошару!
Зоря на неї світить, подивись!
Пастух
Впустив туди сьогодні милу пару,
У них, мабуть, уже хтось народивсь!
І ця зоря народження вітає!
Мабуть, то незвичайне в них дитя…
Пастушок
Хіба, дідусю, і таке буває?
Пастух
Чого лиш не буває за життя…
Входять солдати Ірода
Солдат 1
Ви тут давно? Ніхто вам не траплявся?
Жінок з дітьми малими не було?
Пастух
Та звідки б хто в цій глушині узявся?
Як треба діти – йдіть он у село…
Солдат 2
Ми там були, вже там малят немає –
Усі померли від солдатських рук!
Пастушок
Дідусю, цей солдат мене лякає…
Пастух
Та що ж ви кажете?! Який вселився дух
Нечистий, злий у вас оце сьогодні?
Навіщо з ним прийшли сюди до нас?
Солдат 1
Ми, діду, й справді нині із безодні –
Виконуємо Ірода наказ!
У цих краях мав цар новий родитись,
Що Ірода колись би переміг.
Тому наш цар звелів нам роздивитись
І вбити всіх, хто б це зробити зміг…
Солдат 2
Дітей до років двох нам треба вбити,
Щоб не залишився ніхто – наказ такий!
Пастух
О, Господи, а як же вам з цим жити?
Це ж вам не просто сон якийсь лихий!
Ви ж молоді ще, а вже гріх впустили
У свої душі, сповнилися злом…
Пастушок
Дідусю, вони й справді всіх убили?
Солдат 1
Тобі, малий, страшенно повезло,
Що старший від двох літ вже, бо інакше,
Уже б на небо швидко відлетів…
Солдат 2
Ти, діду, теж помовч! Старі, як завше,
Чомусь повчати хочуть юнаків.
А що ти знаєш? Влада є законна!
Цар Ірод є і має буть один!
Солдат 1
Ми маєм забезпечить охорону,
Тож не кажи нічого про гріхи!
Солдат
Обов’язок наш владу боронити!
Чинити мусим по закону ми!
Пастух
Навіть тоді, як не дає всім жити,
Знущається ця влада над людьми?
Подумайте ж – чи влада для народу,
А чи для себе має існувати?
Якщо ця влада відбира свободу,
Чи ж варто її, хлопці, захищати?
Що ж наробили ви, що наробили…
Дітей невинних погубили нині…
Яку ціну криваву заплатили –
Таке несила зрозуміть людині.
Ідіть бо геть, покайтесь, помоліться,
Мені вас жаль – ви вже живі мерці!
Пастушок
Там ще хтось йде! Дідусю, подивіться!
Солдат 1
О, це що там ще за старці?
Входять волхви.
Волхв 1.
Вітаємо вас щиро, добрі люди!
Пастушок
(Вказує на солдат)
Вони не добрі, бо дітей вбивали!
Волхв 2.
Ми знаєм, що було, і що ще буде…
Волхв 3
На світі, хлопче, злих людей немає…
Пастух
Вітаю вас, волхви святі, вітаю!
Що привело до нашого вас краю?
Волхв 1.
Ось ця зоря нас привела сюди,
Щоб напились джерельної води
Нової Мудрості, яка тут народилась…
Волхв 2.
Нової Істини, яка уже жива!
Волхв 3.
Любові справжньої, яка уже з’явилась
І за собою світ цей повела!
Солдат 1.
Про що це ви? Це маячня якась…
Солдат 2.
Ви смієтеся, вижили з ума?
Волхв 1
Поки що, хлопче, вам до цього зась,
Бо ваші душі охопила тьма…
Волхв 2
Бо ви керовані були царем нечистим,
Який в своїй гордині потонув.
Волхв 3.
Та новий Цар вже сяє променисто!
Уже він все побачив і почув!
Уже записано усім у Книгу Долі
Їх зло й добро, вже Іроду кінець!
Солдат 2.
Молоти єресь тут уже доволі,
Ми захищаєм Ірода вінець!
Солдат 2
Якби не вік поважний ваш – убили б!
Ідіть, куди ви йшли,
Пастух
Я відчував, що ніч ця особлива,
Пастушок
Дідусю, а про що волхви говорять?
Пастух
Ця ніч, не знаю як, та все змінила…
Волхв 1.
Тепер на світі навіть в морі горя
Собі вже знайде прихисток людина!
Волхв 2.
Шлях до Безсмертя маємо віднині!
Солдат 1.
Безсмертя? Пхе! То не дано людині!
Солдат 2.
Яким це чином? Що це за дива?
Волх 3.
Бо не помре людина, як жива
Її душа! Душа ж не помирає
Тоді, як лиш добром відповідає
На все на світі уселенське зло…
Солдат 2.
Гей, бачу, діду, вас вже занесло
У божевілля, ви собі лишайтесь,
А ми пішли шукати немовлят…
Волхв 1.
Вам ще не пізно теж! Лише покайтесь!
Солдат 1.
Солдат не кається! На те він і солдат!
Солдати йдуть.
Пастух.
Пішли нарешті. Прошу вас, ходімо
До нового, як кажете, царя…
Волхв 2.
Йому дари сьогодні принесли ми –
Най виростає славне немовля!
Волхв 3.
Йому колись служитимуть народи
Бо принесе їм істинну свободу,
Якщо повірить хто його словам,
То вже в своїй душі збудує храм –
Міцні й надійні будуть його мури.
Пастушок.
А клятий Ірод? Він йому повірить?
Волхв 1.
Буває, зло заповнює без міри
Людину всю. Тоді вона сліпа
Й глуха до Бога,
Волхв 2.
Тоді такій душі одна дорога –
У забуття, або вогонь пекельний…
Й вона сама собі цей шлях обрала.
Пастух.
Ще, синку, буде Іродів немало.
Волхв 3.
Так, правда… Розпочався бій смертельний –
У всіх народах і в усі часи
Пастух
Прости нас, Господи! Помилуй і спаси!
Затемнення.
Сучасна Україна
Ходять діти й співають колядки.
Від ватаги відстає хлопчик. Діти йдуть, та незабаром повертається одна дівчинка, знаходить хлопчика.
Дівчинка.
Чому ти тут? Чому відстав від нас?
Хлопчик.
Бо я не хочу. Я так не умею… Мы так не пели в нашей стороне…
Дівчинка.
Ви в Бога верите? В Христа?
Хлопчик
Конечно, верим. Но мой отец воюет на войне. (Схлипує). Он проти вас, а я не признавался. А мы сюда сбежали от войны…
Дівчинка.
То дуже добре, що тепер зізнався. Але ж ти віриш зараз в те, що й ми? Твій тато, мабуть, просто помилився. Покається колись, а ти ходи! Христос таки ж сьогодні народився – він допоможе вихід нам знайти!
Хлопчик
Ты добрая… А пацаны узнают…
Дівчинка
Не бійся! Знаємо ми все давно!
Хлопчик
Как? Знали и меня тут принимали за друга лучшего, за своего?
А папка говорил, что тут фашисты…
Дівчинка
Йому, мабуть, там розум задурили,
Але повір, він скоро схаменеться!
І переможе наша Україна,
І знову мир та спокій повернеться!
Хлопчик
Тогда пошли скорее петь колядки!
Дівчинка
Молитися Христу за твого татка і за мого…
Хлопчик
И твого! Пусть оба будут живы!
Дівчинка
И твой отец полюбит Украину!
Йдуть.
Затемнення.
Поле бою. Ніч.
Український солдат витягує пораненого бійця, перев’язує.
Укр. Солдат.
Ти потерпи. Ще будеш довго жити…
Спасла тебе від вибуху земля.
Сепаратист
Оставь меня. Тебя хотів убити!
Не видиш, что ли, ополченець я!
Укр. Солдат
Да вижу, віжу… Ніч сьогодні ясна.
Різдво святе – а вам аби стріляти…
Сепаратист
Нам приказали ваш блокпост узяти.
Укр. Солдат
Ех ви – дорослі, а немов малята.
Таки нема своєї голови!
Накликали війну у свою хату –
За що воюєте сьогодні ви?
Сепаратист
За Новороссию! Хотим свою страну!
Укр. солдат
Хіба ж ви новороси, що війну
Таку страшну за неї почали?
Ви ж України доньки і сини…
Господь створив Росію й Україну,
А новоросів – щось таке не чув.
Нема такої нації, небоже.
Тому, погодься, вам таки негоже
Чинити так.
Сепаратист
Нам будет лучше жить!
Укр. солдат
Диявол може й атом розділить…
Бо де розділить – там і владарює.
А бог єднає. І Господь нас чує!
Ти ж бачиш – ми близькі до перемоги!
Ще трохи і заслужимо у Бога
Свою країну – вільну і єдину…
Сепаратист
Ти в самом деле веришь в Украину?
Укр. солдат
Так, вірю! Я ж тут зовсім добровільно,
Лишив удома доньку і дружину…
Сепаратист
И я жену любил когда-то сильно,
а вот она давно забрала сына
и удрала в село куда-то к вам…
Укр. солдат
Не на Волинь, бува? Село Весняне?
Сепаратист
Кажись, такое! Чесно, без обмана?
Ты тоже из Весняного села?
Укр. солдат
Це Доля друже, зовсім не обман…
Там діти наші разом колядують,
А ми отут чомусь іще воюєм…
Тебе ми спробуєм тепер підлікувати
І, може, ти не будеш воювати
Не будеш слухати начальства із Росії?
Сепаратист
Не знаю я, запутался вчистую…
Укр. солдат
Я вірю!
Ходімо, дотягну тебе, врятую.
А потім ми поїдемо туди, де навесні буяють всі сади,
Село Весняне – ніжне, наче рай.
І ти побачиш цей прекрасний край.
І ти полюбиш землю незлостиву,
Яка лиш хоче єдності і миру…
І ти покаєшся – Христос тобі пробачить,
Як душу просвітлілу він побачить.
Сепаратист
Спасибо, я не ожидал добра…
Укр. солдат
Сьогодні ж Свято Божого Різдва!
Помолимось за Божого ми сина,
Й за те, щоб врятувалась Україна!
Виходять. Укр. Солдат підтримує сепаратиста.
Знову укр.село.
Діти співають пісню «Помолимося за Україну» (бойки). https://www.youtube.com/watch?v=BP0PKpO-esA
Визирають чорти, кривляться, затикають вуха руками.
Діти йдуть.
Забігають чорти.
Чорт 1.
Ну все! Хана! Цар-батюшка приб’є! Ти ба, що робиться – вони собі співають! І моляться! І даже пробачають! Беруть і пробачають ворогів!
Чорт 2.
І де ж ми стільки тут знайдем гріхів, щоб цю страну скорєй занапастити!
Чорт 1.
Цар-батюшка нас може не простити! О, він іде! Дияволе, спаси!
Входить Путін-цар.
Цар.
Ну что вы здесь? Когда порядок будет?! Когда уже падет сия страна?!
Чорт 1.
Ох, батюшка, упертые ж тут люди! У них такая странная война!
Чорт 2.
Стрелять-стреляют, злятся, а потом – прощают вдруг повергнутых врагов!
Чорт 1.
Прощают здесь друг-друга даже дети! И мы не можем заманить их в сети зла бесконечного!
Чорт 2.
Ну как нам их свалить?
Цар.
Так мне за вас вопрос этот решить? Мне доложить, что сделали доселе!
Чорт 1.
Старались, батюшка, старались, как умели!
Чорти співають пісеньку.
В телевизоры залезли мы по всей Рассее –
Киселеву мы на плечи и на пузо сели!
Он рассказывал – фашисты Украину губят,
Говорил, что здесь нацисты
Скоро всех порубят!
Что младенцев распинают и кровью питаются,
Что бандеровцы у Львови на русских кидаются!
Что в авариях со взрывом есть визитки Яроша!
Не горят они, не тонут – уж такие ярые!
Сюда «Бук» ваш притащили – сбили мирный самолет,
И отмазку смастерили – есть отличный фотошоп!
Мы за Чуркина вещали на собраниях ООН,
Мы старались очень – врали там и здесь, со всех сторон.
Исполняли ваш приказ очень много, много раз!
Эх, раз, да еще раз, да еще много, много раз!
Цар.
Почему ж никто не верит столь старательной брехне?
Как нахалы те посмели не поверить даже мне?
Всех уволю! Что за кадры! Всех пошлю ко всем чертям!
Чорти.
Мы б туда убраться рады, только ж мы давно уж там!
Ой, царь-батюшка, смотрите! Ангелы летят сюда!
Убегайте же, бегите! Будет нам сейчас беда!
Ангел 1.
Чому явились ви на землю цю святу?
Ангел 2.
Чому війну потворну розв’язали?
Ангел 1.
Геть забирайтесь, геть!
Чорти.
Бежим скорее, нам иначе смерть!
Чорти втікають. Цар лишається.
Цар.
Я не уйду! Земли мне мало, денежек и славы!
Без Украины нет Империи, увы,
Хотя, вообще-то, нет такой страны,
А есть Окраина! Она моя по праву!
Ангел 1.
Є Україна і завжди була!
Цвіла калиною і плакала вербою!
Ангел 2.
Співала небом сонячним вона
Пісень,де щастя змішане з журбою!
Ангел 1.
Є Україна – тисячі людей
Сьогодні тут за неї йдуть до бою,
Ангел 2.
Є Україна – у листах дітей,
Які солдати носять із собою,
Де діти пишуть – повернись живим,
Солдате любий, молимося щиро!
Ангел 1.
І Бог, звичайно, чує молитви,
Бо дуже любить милу Україну!
Входять діти й дорослі українці.
Говорять по черзі.
1.
Є Україна тут, бо весь народ
Останні копійки дає на фронт.
2.
Тут волонтери – юні є дівчата,
Які щодня ідуть під ваші «Гради» -
Везуть солдатам все, що необхідно…
3.
Тут бабусі сліпі вже принагідно
Солдатам светри день і ніч плетуть,
4.
Усім народом кожного тут ждуть
І моляться за кожного солдата!
5.
Полеглих проводжають на колінах…
Оце така сьогодні Україна!
Ангел 1.
А головне – у них в серцях палає
Та благородна ненависть, яка
За мить в палку любов переростає,
Як наче скресла навесні ріка!
Ангел 2.
Тут моляться за душі ворогів,
Тут зла ланцюг добром переривають!
Цар.
А! Я не знал! Не знал…
Ангел 1.
Скажи ще – не хотів…
Тебе немає! Ти стількох убив!
Твоя душа давно вже мертвий камінь.
Цар.
Уйду, уйду! Аминь! Иль как там – Аминь?
Намагається перехреститися, але робить це невірно, плутається в рухах…
Всі сміються.
Входять Смерть і Війна, сторожко позираючи одна на одну.
Війна
Куда же ты? А как тут буду я?
Мой господин, побудь еще немножко!
Должна тут выгореть дотла земля
Ведь я – война! Хочу всех уничтожить!
Смерть (до царя)
Куди ж це ти? Від мене не втекти!
Ти їй (вказує на Війну) господар,
Та лиш раб мені!
Цар.
Да я и знать не знаю, кто есть ты!
Как нелегко ж, однако, в эти дни…
(Стає на коліна)
Ах, отпустите, мне лететь далёко,
Девять часов аж до Владивостока…
Потом мне рано утром на работу,
Я ж не смогу, мне будет спать охота!
Запутаюсь я в праведных речах
Про то, как чтят меня во всех мирах,
Даже обедать подают отдельно,
ведь император я на самом деле!
Поэтому никто со мной за стол
И не садится… Ладно, я пошел!
(Задкує, перелякано дивлячись на Смерть).
Смерть
Е ні! Постій-но, Іроде новий!
Мені брехати нагло ти не смій!
Я смерть твоя! Була іще малою,
Але мене ти швидко підростив,
Коли в цей край приперся із війною,
Коли Донбас та Крим занапастив!
Війна
Так, так, тут классно! Мощно я иду,
Эй, Смертонька, его не забирай!
Ми же подруги, так разрушим край!
І я тебе всегда найду еду!
Смерть
Ні, росіяночко, з тобою ми не пара,
В Москву йди, я розберусь сама!
Бо я – та смерть, що надсилає кару
Тому, у кому й так життя нема!
Ти, царю Путіне, впустив у душу Тьму,
Тому тебе з собою заберу!
Насувається на нього, закриває своїм покривалом.
Тягне його зі сцени. Цар кричить, помалу його голос стихає…
Цар
Спасите, помогите, люди, люди,
Клянусь, я с Украины уберусь!
Я белый буду, я пушистый буду,
Я с журавлями улечу на Русь!
Всі сміються.
Війна
(Біжить услід за Смертю й царем)
Постой, мой Господин, я так боюсь!
Я без тебя тут за три дня загнусь!
Не в магазине ж покупать гранаты,
Не продаются в военторгах «Грады»!
Где я возьму зеленых человечков?
Ну почему я никогда не вечна?
Вибігає за царем.
Хлопчик
Біжи, біжи, бо ми – країна миру!
Дівчинка
Помолимось про мир сьогодні щиро!
Сепаратист
Щоб той, хто загубив себе, знайшов!
Укр. Солдат
Щоб в душах відродилася любов.
Ангел 1.
Нема страшніше зброї, ніж молитва –
Ангел 2.
Яка на душі проливає світло!
Усі.
Возславимо ж ми Господа-Христа,
Який молитву і надію дав!
Ангел 1.
Ось ця зоря нас привела сюди,
Щоб напились джерельної води
Нової Мудрості, яка тут народилась…
Ангел 2.
Нової Істини, яка уже жива!
Усі.
Любові справжньої, яка уже з’явилась
І за собою світ цей повела!
Входять волхви.
Волхв 1.
Іде Божа Матір по Україні,
Показує сину своєму її.
Показує нові жахливі руїни,
Які утворились на східній війні.
Волхв 2.
Іде Божа Матір повз школи розбиті,
Німі дитсадки і холодні хати,
Серпанком кривавим міста оповиті,
Корінням до неба волають сади.
Волхв 3.
Іде Матір Божа повз танки Росії –
Почавлені ними лежать козаки…
Тут сонце не світить, і вітер не віє –
Бо Всесвіт завмер у журбі на віки.
Ангел 1.
Іде Божа Матір і всіх утішає,
У чорному вбраних усіх матерів,
В яких вже живими синочків немає,
Втішає сиріт і посивілих вдів.
Ангел 2.
Іде Божа Матір так скорбно і тихо
Підсвічує шлях їй Різдвяна зоря…
Ми все перетерпим, здолаєм це лихо,
Відродиться знов українська земля,
Ангел 2.
Бо наші герої таки не вмирають,
Для душ просвітлілих бо ж смерті нема.
І сотні небесні нас захищають,
Іде Божа матір і сина трима…Діти заспівують одну колядку.
Входить Міхоноша-волонтер.
Діти співають приглушено.
Волонтер-міхоноша.
Я щойно із фронту – волонтер-міхоноша!
Хай діти співають, а ми допоможем,
Солдатам, що мерзнуть, що гинуть від ран…
Святій Україні, що нині – мов Храм,
Де гідності Дух повстає із колін,
І світу всьому
за взірець
нині
він!
Усі співають Колядки.
Волонтер-міхоноша йде в зал збирати кошти на російсько-українську війну 2014 року.
Надія Марчук,
листопад, 2014 р.
