Жінка-УКРАЇНКА

Сон Грицька Нечеси

"Прямий, як сосна, величавий,
Бувалий, здатний, тертий, жвавий,
Такий, як був Нечеса-князь… "
        «Енеїда» Іван Котляревський

То Грицько Нечеса –
Гренадер козацький,
Умілий в науці
І у бою хвацький,
Козацьку науку
Найбільш полюбив –
Закохався в Україну,
Хоч у ній не жив,
А придворним у палатах,
При цариці Катерині
Був намісником багатим,
Що Україною тужив – 
Потьомкін Григорій Олександрович,
Отаман Нечеса Гриць,
Серцем 
Українським козакам
Служив…

Їде козак на конику
Сонце припікає,
Їде козак без поспіху
Та й думу думує –
Одинокий в цілім світі
Тепер залишився
І побачив річку з пагорба
Й до неї спішився…
 “Знову піду у похід
Край свій захищати,
А кого залишу тут 
На мене чекати,
Нема хати, ні двора –
Запоріжжя мати,
Сиротою залишився,
Виріс з козаками,
Там родина і сім'я –
Найрідніші люди,
Завжди рідного приймуть,
Де будуть лиш всюди…
За них голову зложу
Не за славу свою,
Що та слава – пустота,
Не варта покою… “
Так із думами своїми
До води спустився –
Коник воду п'є-смакує
Уже і обпився,
Аж з-за плеса випливають
На простір Дніпра-ріки
Човни царські Катерини
Засіявши, як зірки,
Щоби саме в цьому місці,
Де кінь воду з Дніпра пив,
Заложити нове місто,
Щоби сам Петро Великий 
В назві міста цій ожив…

Сам Нечеса це згадав,
Як себе у сні пізнав,
І швидко подався-побіг,
Щоб новий проект воздвиг
На тім місці, де він спав,
Як на війні козакував,
Де колись місцинку 
Цю облюбував
І як часто потім 
Спогад знову повертав,
Щоб тепер ожив
І проснувся він –
Й новий план зложив
Про місто на Малоросії,
На чарівній Україні,
Де мусить заложити
Це чарівне місто,
Що у сні він бачив,
Для цариці суму,
Що бажає нове щось зробити,
Щоб прославитись живою
Й вічно у цім жити –
А для України
Він у силі своїй,
Він гренадер козацький,
Мусить це зробити…

Пройшли роки і спогади вертають
Патріотизмом того, хто любив цей край –
Він повернувся пам'ятником, а люди не знають,
Що він козацький серця зберігав сам шал,
Що він коханням серця козаків,
Як міг винагороджував й леліяв,
Але залишив пам'ять лише в тім,
Чим отаманом, як Нечеса Гриць, посіяв…

13.07.2012;    Paris  ( BnP )

Задуми цариці

По задумах –
Тут мала бути би столиця,
Як новий центр,
Коли родиться
Веліла планами цариця
Новому місту
На Дніпрі…
Місто заложене новим
У цім радіє
Й розквітле в силі
Мудрістю людей
Ясниться й пломеніє,
Як центр науки –
Новизною і красою
На радість Малоросії,
В Московскім царстві-государстві,
Столицею новою –
Південною…
Цариця Катерина-2 сама,
Найперший камінь, 
Заложила
У той фундамент,
Де ложила
Благословення
У намір міста,
Свою надію того тіста,
Ще Петро-1 замісив
У новизні,
Щоби ожив
Цей край у силі,
Це поле і ріка,
І міць незламна козака,
На погляд нового Європи,
Де розквіт сили
Зі святого,
У задум величі надій –
На Україні,
В краю мрій…

19.05.2014;  PARIS  (Univer)

Легенда козаків

Як давно це було –
Вже і сонце інше світить
І люди забули
Про царицю і про плани,
Про нову столицю,
Про Малоросію
(ще щось чули),
Та вже і байдуже…
Все змінилося, із часом, 
Все пішло по-нову,
Що на штучнім виростало –
Мертве і зостало,
А живе не вмерло –
Новим проростало
І заколосилось
Й виросло і спіє,
І на радість людям
Життям пломеніє…
Все в цім краю –
Україні
Пророста без ліку,
Та найбільшеє багатство
Живе в чоловіку –
Працелюбному,
У всьому,
Чорноземом неньки –
Матінки землі святої
Найбільше рідненьки,
Що святила і живила,
І кохала, і молила,
І у Волі Козаччину
Серцем породила…

***

Порадили козаки
Матінці-цариці
Заснувати нове місто,
Як південь столиці –
Резиденцію на літо
І на відпочинок,
Де простори неозорі
Та тиша і зорі..
Сподобалося цариці
Дала цьому схвалу
І поперла в Малоросію
Святити державу
Вже столицею новою
На честь свою в граді,
А на ум прийшло іще –
На Дніпрі в дораді…
Плани вдались тимчасово
А потім забулись –
Та вже люди продовжили
В тім, що їм там жити
І стояти кріпко в силі,
Де держава їх росте
І ростуть їх діти,
І ростити внуків в Вірі,
В силі вольності
Й любові,
Та в опіці Бога,
На землі святій –
Місто стало у величне,
У культурі і надбаннях,
У мові живій –
Катеринослав,
Дніпропетровсь,
А чи Січеслав,
Що росте у величі,
У красі нового,
Україні –
Славу в цьому дав…

31.07.2014;  PARIS  (Bibliotheque C.G.Pompidou)

Орест Катинський