Жінка-УКРАЇНКА

ПРОБЛЕМА В НАС САМИХ

Депресія – хвороба чи міф? Чи може, просто наше виправдання? Виправдання усім нашим, нами ж вигаданим проблемам, нашій байдужості до всього, бездіяльності нас самих? І як часто ми чуємо: «Вибач, мені зараз не до тебе, не до твоїх жартів, не бачиш в мене депресія, мені погано на душі…» А що ж ти сам зробив для того щоб, тобі стало краще? Агов?! Люди, ми ж самі робимо собі складнішим життя! Вигадуємо якісь проблеми та забаганки: «все погано, усюди погано…» Прокиньтесь! Це всього лиш омана самих себе! Самонавіювання, для того щоб і надалі пливти за течією, жалітись на життя, і як і надалі нічого не робити щоб це змінити ! Чи все таки задуматися і поглянути навколо себе? Бо всі думки та настрій ( якими б вони не були хорошими чи поганими), передаються від людини до людини як електричний струм, і розсіюються у суспільстві та нації в цілому. І якщо ти скажеш людині, у котрої, зараз все добре, що життя паскудне і погане, вона також про це почне думати все частіше та частіше. І з часом, ця нав'язлива думка повністю заволодіє її розумом.

МІСТО МРІЇ

І як би це не було сумно, наше найпрекрасніше місто в світі (Чернігів) займає одну з найвищих позицій по «депресивному настрою населення». Чернігівці! Агов! Прокиньтесь! Погляньте навколо себе! Бо ми з вами живемо в одному з найчарівніших місць на планеті Земля! У нас не має стихійних лих, природніх катаклізмів, паводків, цунамі, тайфунів, вивержень вулканів, землетрусів! У нас чарівна природа і відносно хороша екологія. У нас є: питна вода; чарівні ліси з грибами, ягодами, птахами та тваринами; захопливі озера та річки, в яких ловиться риба. Чернігів – один з найдревніших міст Київської Русі, в якому до тепер збереглися пам’ятки архітектури, історії та старовинні храми і церкви ще тих часів. Невже так важко помічати, бачити, користуватись, берегти і цінувати все це?

ДЛЯ ТИХ, ХТО ШУКАЄ МОЖЛИВОСТІ

Ось ви питаєте чому держава не створює ніяких організацій для культурного розвитку молоді? А кому воно потрібно? Чи багато з вас, читачів, чули про Любеч, Батурин, Шестовицю? А коли ти, читач, востаннє був у театрі, музеї на виставці, в Антонієвих печерах? Як, ти навіть не знаєш що це, і де саме вони знаходяться? Як у нас все запущено! А такі слова як «театр» чи «музей» ти чуєш тільки в ЗМІ при перегляді новин? Але у нас все є в нашому преславному місті Чернігові, просто ти не бачиш і не шукаєш, не цікавишся цим всім! Є різноманітні гуртки для дошкільнят та школярів,і, до того ж більше 15-ти напрямків, є і театри і музеї, є все! Хто хоче, той шукає можливості, хто ж не хоче, той шукає причини!

ПРОСТО ПОСМІХНІТЬСЯ

 І ніякої депресії зовсім не існує! Це просто поганий настрій! І виходячи з дому в такому стані, просто підніміть очі вгору, погляньте на небо, на сонце, на верхівки дерев та будинків, вдихніть повітря повні груди і посміхніться світові. І нехай всі оточуючі і зустрічні люди не розуміють вас, не переставайте посміхатись. Помічайте: дерева, квіти, хмари, промінчики сонця, людей… Помічайте, та не переставайте посміхатися. І, можливо, хтось побачивши вашу посмішку, посміхнеться і вам у відповідь. І, навіть, якщо щось не складається та не виходить – ні в якому разі не опускайте руки! Просто замам`ятайте мій особистий життєвий девіз для людини «НЕМАЄ НІЧОГО НЕМОЖЛИВОГО» . Правило трьох «Н». Юрій Гагарін – злітав у космос, Девід Коперфільд – літає наяву. Все в наших руках!

ЯКЩО ТИ ДОБРИЙ

І найголовніше – ніколи не забувати про добрі вчинки! Це споконвіку є одним з найкращих методів щоб підняти настрій собі та іншим. Невже так важко поступитися місцем в транспорті людині похилого віку, жінці з дитиною, або молодій дівчині, котра просто для того щоб гарно виглядати одягла взуття на підборах 12 сантиметрів, і просто не може в ньому нормально встояти? Щиро посміхнутись і промовити: « присядьте будь-ласка». Або якщо вам хтось нагрубив, посміхнутись і відповісти: «Вибачте, але посміхніться, будь-ласка. Вам не до лиця сердитись». А важко подати руку незнайомій жінці ви ходячій з маршрутки? А невже важко розраховуючись на касі магазину побажати продавцю гарного дня і чудового настрою? Подякувати їй за її роботу? Допомогти бабусі піднести важку сумку, перевести її через дорогу? І як би це не банально звучало, але це дуже дієвий спосіб підняти собі настрій. По собі знаю. Та і просто зробити кому-небудь комплімент? Бо тоді для чого нам уста? Точно не для того щоб жалітися на життя, а для того щоб ними сіяти позитив, добро та щастя. Задумайтесь! Бо голова нам не тільки для того щоб в неї їсти! І як тільки ви це зрозумієте та почнете впроваджувати в своє життя, одразу і видумана вами депресія і проблеми зчезнуть на задній план, а з часом і зовсім зникнуть. І саме життя почне мінятися тільки в найкращу сторону.