Жінка-УКРАЇНКА

Такі у нас настали будні -
Людей вбивають день у день.
Політики слова облудні
Вкладають людям до кишень.
Бо скільки б не минало часу -
усе повториться не раз;
І знову сіпають Тараса,
Щоб він розказував за нас.
А краще б кулі говорили -
Їх розуміють поготів!
Бо лиш коли країна в силі,
То дослухаються до слів!

Тут ні закону, ані влади -
І що змінилось за віки,
Коли війна - за кошт громади,
А б'ються знов - січовики?!
А ці бої за Україну!
Вже скільки їх перебуло?
За триста літ - одне-єдине
Усіх напастей джерело!
Діра бездонна і беззмінна,
А з неї лізе всяка гидь!
І знов - палає Україна...
Чи не пора її будить?!
Бо ці часи таки настали -
Ми потребуємо її.
Ми відбиваємо навалу -
За всі невиграні бої!
Росія - невситиме жерло,
Утроба, що усе вжива...
А Україна - ще не вмерла.
Я б не міняла ці слова.

Оксана Самара