Жінка-УКРАЇНКА

Так бувало не раз
і так буде, я знаю напевне:
Ти від щастя засвітишся,
потім сльоза забринить...
Моя сонячна Жінко,
Царівно моя, Королево,
Наче вічність надійна,
бентежна, як трепетна мить.

Приспів:

Не соромся сльози,
не соромся, кохана, любові,
Та сльоза – як пароль,
мов роса, що із серця сплива,
Рятувальне неначе у морі
життєвому коло,
Символічна перлина душі
і ознака жива.

Поцілунком сльозинку твою
я зіп’ю обережно,
Ти подивишся віддано в очі,
як було не раз,
Прошепочем: «Кохаю.
Кохаю тебе я безмежно,
Хай так буде і завтра,
і буде нехай повсякчас...»

Приспів.

Богдан Мельничук
м. Тернопіль