Птахи кохання

А чи день, а чи ніч –
наші руки назустріч,
Наче птиці летять,
і цей лет не спинить...
Одне одного ми вже тепер
не відпустим, –
Так нам серце велить,
так нам розум велить.

Приспів:

Обніму я тебе,
Приголуб ти мене,
І нехай так зупиниться час...
Долею люблені,
Щастям пошлюблені –
Все це, кохана, про нас.

Поспішають птахи
до любові гніздечка,
Очі в очі –
кохання зоря пломенить.
То птахи, а птахам
не потрібні вуздечки,
Нехай вічністю мить забринить,
забринить.

Приспів.

Скільки птахам ще жить,
про це знає Всевишній,
Поспішаймо радіти життю,
що для нас,
Бо й без нас квітуватимуть
яблуні й вишні,
Але поки – наш час,
неповторний наш час...

Богдан Мельничук
місто Тернопіль