Жінка-УКРАЇНКА

Марія СЕЛЕХМАН
керівник районного відділення МАЛІЖ 
місто Виноградів

Кілька тижнів тому побачила світ поетична збірка «Материнська молитва», присвячена героїчним і разом  з тим найбільш драматичним подіям на Майдані. Появі книжки передувала певна історія, про яку слід згадати.

У жовтні 2013-го був започаткований веб-портал «Жінка-УКРАЇНКА» творчих, талановитих та ініціативних берегинь. Його організатори прагнули виявити і показати світові культурний спектр діяльності сучасної українки, велич і силу її таланту, мистецький хист, глибину душевних відчуттів і світосприйняття. На цей задум наклав свої мазки час. У середині листопада в Україні розгорнулися неочікувані події: закличний дзвін Майдану сколихнув не лише країну, але гулкою луною відбувся в світі. На нововідкритий портал почали надходити вірші, присвячені небувалим подіям на Майдані. Масштабно боротьба співвітчизників за майбутнє України, долю її народу, який захотів жити по-новому і бачити життя своїх дітей світлим, надійним, вивіреним у правді, у європейському світі. Їх авторками стали жінки – матері, дружини, кохані, сестри, доньки, майбутні наречені.  У проникливих поетичних рядках безперестанно звучала материнська молитва, неприхована любов, туга та тривога, віра, сподівання та біль за найдорожчих і близьких людей, які у вогні і диму на стихійних барикадах несхитно стояли за честь і людську гідність, за вимріяну волю.

Спершу на порталі появилася рубрика «Слово – зброя». Але вірші  продовжували надходити. З півночі і півдня, сходу, центру і заходу… Прийшло повне усвідомлення того, що ці полум’яні жіночі рядки обов’язково повинні дійти до тих, кому вони безпосередньо адресовані. Найкращий спосіб – у друкованому вигляді. Це буде цілющий ковток води і повітря, який додасть сил, відваги, мужності, допоможе до кінця вистояти, посіє Віру у перемогу Добра і Світла душі над Злом. На Майдані вже почався рахунок людським жертвам, кожний день народжував нових героїв. Лицарів набралася «Небесна сотня». Перемовини ні до чого не привели. Це стало поштовхом до появи збірки поезії «МАТЕРИНСЬКА МОЛИТВА», яку українки присвятили героям Майдану.

ПОЕТИЧНІ РЯДКИ, ЩО НАРОДИЛИСЯ НА МАЙДАНІ

Ідею Тетяни Череп-Пероганич підтримали всі. Передмову до видання написали удвох з Юрієм Пероганичем. Редактором збірки стала Люба Сердунич. Ілюстрацію виконала художниця-писанкарка Тетяна Коновал. Авторкою логотипу стала Таміла Гринюк. За верстання книжечки взявся Микола Савчук. Відповідальність за випуск лягла на Антона Мартинова. Вже 12 лютого мистецька агенція «Наш формат» та видавництво «Антологія» у Києві приступили до випуску нової збірки поезій «Материнська молитва», яка вийшла тиражем 500 примірників, має кишеньковий формат і займає 70 сторінок. Її золотиста обкладинка радує зір – на ній дві писанки. На верхній на українську землю у серці України як зернята лягли шини з машин, угору потяглися язики полум’я. На другій батьки і дорослі, що плечем до плеча стоять на зимовім холоді, під недоречним дощем і дошкульним снігом, а попереду діти – хлопчик і дівчинка з Державним стягом і плакатом «Воля».

Вірші 26 авторок розповідають читачеві про паростки народної свободи. Пробивається вона з душі українців і їх стремлінь жити у вільній Україні. Про це переконливо пише Лідія Анциферова, Патара Бачія, Галинка Верховинка, Люба Відута та Тетяна Власова. Майдан висвітлив, скільки в нас справжніх героїв. Нам нема чого втрачати, хіба що свою совість і свій останній шанс на зміни у державі. Про це читачеві так переконливо заявили Леся Горова, Наталія Дев’ятко, Люба Долик, Уляна Дубиніна, Тетяна Іванчук, Наталія Крісман та Ярина Мавка. Осяяні гідністю лиця українців, втомлених жити наосліп, боятися правди і відчувати на серці одвічне: єдині у нас Україна і Бог! Не в порожньому храмі, а на велелюднім Майдані молився народ. І навіть сам Господь дивувався: людських голосів не чути, лише сприймається його МОЛИТВИ сила. Про це нам нагадала Світлана Макаревська, Оксана Маковець, Надія Марчук, Іванна Осос, Валентина Попелюшка, Оксана Радушинська та Люба Сердунич. Ще одягнуться українки у святкові сукні. Дівчат дочекаються їхні високі підбори, коли доведемо до перемоги почате. Ті, що горою стоять на Майдані – виграють, бо такий НАРОД ніколи не стоятиме на колінах, Всім спини випростав Майдан і зерна правди проросли, почалася ера людської гідності, що зародилася на схилах сивого Дніпра. З материнським благословенням жінки віддавали синів на криваву бійню. Про це пишуть Іванна Стеф’юк, Надія Таршин, Галина Фесок…

Між прізвищами авторок угледіла знайоме – Світлана Тарнавська. Наша землячка з Виноградова подала свого вірша «А я – за мир», в якому запевнила читача, що лише світло серця злине в глиб століть і дух величний України знову збратає всі народи і дасть наснагу Майдану погасити всі протистояння. Тая Цибульська, Тетяна Череп-Пероганич та Людмила Яцура нагадали про накипіле, що зболіло, виплеснулося і вилилось червоним на сніг. Не автомат, а справді народний дух подолає неправду, яка ще панує у нашому суспільстві. І нас нікому не здолати, бо з нами ПРАВДА, з нами – БОГ!

Впевнена, ці жіночі рядки поезії зігріють не одну людську душу і навіки залишаться яскравою сторінкою всенародного літопису, невмирущої слави «Небесної сотні» та тих, хто вижив у цьому пеклі, вистояв у протиборстві сил, де часто лунало гасло «Слава Україні! Слава її героям! Навіки залишаться вони у вдячній памяті людській, бо, як скандував майдан «Герої не вмирають!».