Жінка-УКРАЇНКА

Збурилися… Озлобилися… Сплакалися… Зробилися всі, як один, політично обізнаними і політично активними, рішучими, вольовими… І стало це нашими буднями-святами-думками-диханням... А життя, в особах цілком конкретних людей, зненацька висмикує до якогось геть іншого світу – де болю і надій ані трохи не менше, але верховенствує там безапеляційна віра, сила духу і любов.

Вистава «Лесині листи» Хмельницького академічного обласного театру ляльок «Дивень» у виконанні акторів Лідії та Сергія Корницьких (постановка Сергія Брижаня) вчора упродовж півгодини чарувала містерією професійності і глибинної суті.

Основана на дитячих листах Лесі Українки, вистава так щиро і пронизливо оповідає про долю однієї дівчинки, котра стала світочем для поколінь, що дивлячись її, боїшся голосніше вдихнути, аби не порушити гармонію таїнства мистецтва.

А потім була друга частина вечора – геть інша за стилем – своєрідні Лесині гостини. Готувалася до них із розповіддю про кохання в житті Лесі Українки, про її почуття до Сергія Мержинського, і геть несподівано, експромтом побула ведучою.

Своєрідним переплетенням Лесиної поезії і музично-пісенних творів у виконанні низки хмельницьких артистів звучала авторська пісня під супровід бандури від студентки Хмельницького музучилища Марини Круть, чуттєва пісня про кохання від лауреата «Слов’янського базару» Віктор Шайда, сопілкові мелодії від заслуженого артиста України Олександра Царука і музики-віртуоза Івана Пустового, а на завершення концертної програми – багатоголосий спів від фольклорного гурту «Ладовиці». 
І проквітла від того душа таким тихим сяєвом, співзвучним з незбагненною й одвічною вірою, силою духу і любов’ю, що й досі дихаю тим світлом...

Оксана Радушинська