Жінка-УКРАЇНКА

6 лютого гостем "Книгарні", (Стецька, 3) була львівська поетеса Любов Відута. Вона авторка чотирьох поетичних книг для дітей - "Працьовита бджілка", "Ким я буду? Ким я стану?", "Усміхнулось сонечко", "Сонечко сміється", а також двох збірок ліричної поезії "Вітрила простору" та "В країні несполоханого щастя", що були видані два роки тому у львівських видавництвах "Ліга-прес" та "Сполом" відповідно.

Поетка познайомила присутніх з поезіями з виданих книжок та ще ненаписаних. Інтимна лірика в них переважає, хоча є в неї і пейзажна лірика, а також вірші філософського чи громадянського звучання.

Вона не дає готових рецептів у відносинах двох-чоловіка і жінки, той хто читає їх змушений перепускати через власну душу символіку взаємин головних героїв. Всі її твори носять мажорний характер, що підтверджує те, що в житті добро завжди переможе, завше є вихід з найскладнішої ситуації, життя, які б воно сюрпризи нам не приносило є завжди прекрасним.

Авторка не радить "чорне білим прикривати". Хоче бути на самоті, але "багатоповерхівка навпроти підглядає". Слово має непересічну цінність - "в словах душа летить". Мрії жіночої душі сягають небес - "у далекому світі поблукати б я хотіла". Важко правильно оцінити минуле - "зерна спогадів не розгадані ще". Ми живемо в раціональних умовах, тоді, "що нам робити з почуттями", коли захоплений ними ліричний герой "радіє як вогню радіє дим". Безцінно варті "душі, в котрих кохання пломенить". Не завжди "кохання нейтральна дорога", коли двоє "пара чи не пара". Спочатку у відносинах "є тайна, ще буде шал". Завжди хочемо повернутися в дитинство, де "маленькі дівчата   малиновий кетяг".

Громадянська позиція поетеси потверджується в наступних рядках "Нації знамено хоч) нести". Задаємось питанням "чому не у тобі прокинувсь Бог". Ми всі потребуємо дії, дії до змін на краще нашого з вами життя, бо "час весел, а не гасел", для цього " треба весел, а не гасел". Актуально і потужно "дзвенять Шевченкові слова". Найцінніше "для народу правда". Щоразу виникає перед нами дилема, що " не збочимо з шляху, то куди ж ми ідем ?". Задаємо вкотре риторичне питання "Наша влада...Чи всі непорядні?/ Україно, ти досі жива?". Попри всі негаразди нашого з вами життя ми повинні бути оптимістично налаштовані, бо "Ми козацького роду-живучі,/ Тож відкиньмо причину туги".

Гарні щодо змісту та чудово оформлені професійними художниками кольоровими ілюстраціями дитячі збірочки поезій. Тут зрозумілі дітям вірші про слова, коли різні конструкції з них, буквами як пазлами можна неймовірно змінити їх значення. Про тваринок і пташок, що творять гарні і не дуже вчинки. Про різноманітні професії котрі стануть у пригоді, коли дітлахи стануть дорослими.

В розмові про власну творчість та життя спілкуючись зі стриянами львівська поетеса висловила власну позицію таким чином. Наперед не можна знати, що тобі напишеться. Не завжди рядок, чи цілий вірш пишеться логічно. В житті важливо сказати не тільки "так", але коли потрібно, то й "ні", - так поступає справжня особистість, що виховувалася в порядній родині. Те що пишеться не має сезонних обмежень - восени, в час листопаду, приходять не тільки осінні вірші. Деякі з них прибувають вночі, тільки встигай їх записувати, акорди життя звучать для кожного по-різному. Вірш не цікавий, коли у ньому нема загадки. Навіть автор не до кінця розуміє окремий свій вірш. Поетесі подобається писати про людей, котрих знає, котрих бачить. Декотрі вірші приходять з плетива давніх українських текстів з різними асоціаціями. Без почуттів не було б нічого, вибір є завжди. Трагедійні вірші залишає в шухляді, не виносить на суд читачів. Є надто багато віршів, що не дають відповідей.

 Володимир Кепич