Жінка-УКРАЇНКА

Постріл у серце. Що далі? Небо.
На совість – жодних образ.
Героям слави і сліз не треба.
Їм тільки б гордість. За нас.

Позаду в них – усе найдорожче:
Країна, родина, друг.
За спокій наших прийдешніх ночей
Горів їх незламний дух.

За кожен крок заплачено кров'ю,
За кожне щастя – слізьми.
Небесна сотня, лише тобою
Зняте клеймо «раби».

Як зберегти тремтіння лампади,
Обличчя та імена?
Щоб нас завжди берегла від зради
Кожна ваша труна.

Коли остання свіча розтане
За вічність. За упокій.
Ми не здамося. Тепер за нами – 
Найважливіший бій.
 

© Діана Іщенко