Жінка-УКРАЇНКА

Я знаю, як пахне повітря в Криму –
сосною камінням і морем,
лавандою сонцем… Я знаю весну
у Києві ніжно-бузковім:

на кручах високих, над синім Дніпром
цвітіння казкових каштанів…
І осінь карпатську, що душу в полон
бере кольоровим буянням –

річки, водоспади, гірська височінь,
фортець старовиннії вежі!
І спокій прадавній південних рівнин,
козацького степу безмежжя…

Весела Одеса, замріяний Львів,
Донецьк, що трояндами квітне,
черешні рясні запорізьких садів –
усе мені любе й привітне.

Поліські льони і полтавські жита,
Поділля – краса України,
Почаївська Лавра, Софія Свята –
джерельні місця Батьківщини!

І північ, і південь, і захід, і схід –
земля українська і люди –
на многії сотні і тисячі літ
хай благословеннії будуть.

В родину велику – не варто ділить –
нас Бог поєднав, й Він – Єдиний.
І я  - українка... Бо серце щемить,
як думаю про Україну.