Головна

Марічка Жигурт — автобіографія

Жигурт (Козійчук) Марія Володимирівна народилася 21.11.1987 в селі Красна Поляна Чорноморського району АР Крим. У 1995 році за сімейними обставинами моя мати Козійчук Тетяна Іванівна разом із двома донечками, Оксанкою та Марічкою, повернулась у рідне село Подоляни Старосинявського району, де почала своє життя з нуля… Внаслідок кропіткої і важкої праці купила маленьку однокімнатну квартиру у Старій Синяві, яка стала нашою фортецею, дала нам із сестрою вищу освіту і завжди повторює: « Пробивайтеся самі, а я чим можу допоможу!»

У 2003 році я закінчила Старосинявську ЗОШ ǀ-ǀǀǀ ст., в якій ще  у 5 класі зустріла поетесу, письменницю і громадську діячку Сердунич Любов Андріївну, вона була моїм учителем української мови та літератури. Люба Андріівна стала моїм першим творчим наставником, моїм запалом і борцем із лінню. Я була членом дитячого літературного гуртку «Джерелинка», мої вірші друкувались у збірках «Старосинявська Весна» (2002), «Розмай» (2010) та у місцевій газеті Колос.

2005 року я вступила до Хмельницького ліцею-інтернату з поглибленої підготовки в галузі науки на гуманітарний профіль.  Друкувала вірші у «Альманасі ліцею» (2006). Там зустріла свою половинку із оригінальним ім’ям Жигурт-Корнеліус. У 2005 закінчивши ліцей із грамотами з української літератури та за активну участь у КВК вступила на філологічний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Була профоргом курсу, капітаном команди КВК «УРАН» та активним діячем життя університету. Після закінчення університету отримала диплом учителя  української мови і літератури, зарубіжної літератури та англійської мови.

В січні 2009 вийшла заміж за колишнього ліцеїста, змінила прізвище та народила двох діточок: Івана (06.07.2009) та Варвару (18.06.2011). Разом із сім’єю купили будинок у селі Княгинин Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, де і проживаєм.

Восьмого вересня 2013 отримала посаду учителя англійської мови в Княгининській ЗОШ ǀ-ǀǀ ст., яку мало коли інвестувало наше правління і ось уже 3 роки хоче закрити.

Я ніколи не припиняла писати вірші, але завжди боялась їх показувати іншим, вважала їх недостатніми… Майдан довів: не треба боятися, творімо нашу державу починаючи з себе!!!