Жінка-УКРАЇНКА

Сьогодні, 22 лютого у м.Дубляни Жовківського району похоронили 34 річного Героя України Жаловага Анатолія
І якщо раніше звання Герой України, яке присвоювали Президенти, звучало як подарунок від влади, то сьогодні народ України сам присвоїв звання справжнім Героям України, тим, які поклали своє життя на майдані Свободи в Києві за наше майбутнє.

Сьогодні зранку на дворі дощило. сірий похмурий день прощався, як і люди, з молодим 34-річним чоловіком, відважним і хоробрим, працьовитим і чесним. Де тільки не працював Анатолій, і на будівництві, і не ремонтних роботах, і в Україні, і за кордоном, але завжди повертав до своїх батьків усміхнений і впевнений, що прийде час і він буде достатньо грошей заробляти в Україні. Його найголовнішою мрією було "жити у вільній Україні без Януковича".. І саме тому поїхав до Київа у вівторок, і вже о 10.00 ранку цього ж дня його вбив снайпер, пострілом в голову.

Він помер відразу, тому що шансів вижити снайпер не дав.

Похоронна процесія з тілом Анатолія прийшла з його рідного дому до будинку міської ради. Подвір’я міської ради заповнили тисячі народу. Приїхали попрощатися з героєм Народні депутати України, депутати Львівської обласної ради та Жовківської районної ради, професорський та викладацький склад Львівського аграрного університету, спортивний гандбольний клуб "Галичанка" зі Львова, студенти вузів, мешканці м.Дубляни та Львова, із навколишніх сіл та із м.Жовква. Приїхав і голова міської ради м. Львова Андрій Садовий.
Панахида відбулася у приміщенні міської ради, а прощання з Героєм України Анатолієм Жаловага на дворі, тому що кілька тисяч народу це приміщення просто не прийняло б. 

Більше десятка священиків на чолі із Архієпископом Львівським читали Євангеліє, а також відправили відправили Панахиду у місцевій церкві.

Як сказав Владика, "Молитва - це неперервний зв’язок між померлим і живими, тому важливо було молитись сьогодні разом, ось так багатотисячно". Україна має багато патріотів з тих воєнних часів, але нині є нові патріоти, які поклали своє життя на вівтар долі українського народу, і що дивно, не політики, а мирні прості християни, серед яких є Анатолій Жаловага"

Багато теплих слів розради для родини сказав парох храму о.Іван, окрім цього він зазначив, що "нездійснені плани Анатолія повинні продовжити майбутні покоління, тому що юнак загинув не за себе, а за усіх нас". Своєю проповіддю священик зачепив важку політичну ситуацію, що привела до загибелі сотні людей. А також додав: "Ісус сказав фаресеям: "Навіщо ви розголошуєте Мойсеєвський закон у кілька разів, а самі й пальцем не рушите, щоб щось зробити". Я, наприклад, ці слова зрозуміла по своєму, наче б вони стосуються усіх, хто сьогодні нічого не робить для того аби в Україні легше жилося, натомість лише роздає команди.

- Щасливі ті українці, що вибирають шлях правди, вони говорять іншим в очі те, що думають, а не стають фарисеями. Ми повинні казати правду, бо з правдою ми є справедливими. І таким був наш Герой України Анатолій. Якби був іншим не поїхав би на Майдан і не став би на передовій. І тому дублянці можуть гордитися, що їх земля народила Героя України.

Похоронили Анатолія Жаловага на місцевому цвинтарі під залпи самооборонівців та гімн України. 
Ми поверталися з цвинтаря пізно, близько 17.00 год. На дворі падав дощ. Болото під ногами. Але в небі ми бачили 18 голубів, що наче молодість прощалися із загиблим Анатолієм.

Слава Герою України! Слава Ісусу Христу!

Галина Фесюк