Жінка-УКРАЇНКА

Рефлексії в час Української Революції –  українського "МАЙДАНУ"

Вчора виповнилося рівно три місяці, як 21 листопада 2014 р.Б., у день святого Архистратига Михаїла, Україна встала на боротьбу зі злом. Як колись Архангел Михаїл виступив проти ангелів, що образили Бога, так і Україна повстала проти тих, хто попираючи всі Божі Заповіді, творив тотальне зло у всіх сферах народного і державного життя України.

Тривожні, повні небезпек і болю наступили дні, проте силу народного спротиву ніщо вже не могло зупинити. Постав Майдан… Феномен, якого не бачив світ!

Репресивні заходи й залякування, злочинні напади на активістів Майдану, побої, катування і вбивства кращих синів і дочок України не могли стримати хвилю народного гніву. Народне терпіння переповнило всі вінця – і вилилось могутньою рікою непокори.

Та все ж українці творили мирний спротив, сподіваючись, що їх почують верхи, зокрема, той, який так багато разів повторяв "почую кожного".

Та, мабуть, Господь покарав його й відібрав йому розум. Помилку за помилкою робив керівник держави, не просто помилки – а злочин за злочином творив позбавлений розуму…

Мільйони українців намагалися достукатися до його розуму, та він був відсутній, старалися збудити його совість, та вона давно пропала. Можливо, ще в ранній юності, коли він зривав шапки, грабував співгромадян. А може, влада й нестримна жага до збагачення витіснили совість і почуття справедливості з нутра (не з душі!) тієї бездуховної особи.

Кращі представники народу стояли на Майданах, а "гарант" планував і здійснював все нові безчинства…

Численні душпастирі різних Церков встали на підтримку народу, самовіддано надавали духовну, фізичну й матеріальну допомогу майданівцям. Ще ніколи так багато молитов і так потужно не летіли до Господа! При цьому не один майданівець згадав Бога, по-справжньому звернувся до Нього… Мільйони українців нечувано багато, спільно й одночасно у храмах, на майданах і у власних домівках молилися за Україну!

Мороз, холод, незручності й знущання терпіли активісти Майданів по всій Україні, а "гарант" їх не помічав – розкошував, їздив на спортивні урочистості до Росії та вішав локшину на вуха представникам Європи про те, як він вболіває за демократію. Та благословив своїх заляканих васалів на все нові злочини проти учасників Майданів, проти людяності взагалі.

І ось пролилася кров українців, кров українців у столиці, як також і в інших точках України. Жахливі рани, жахливі вбивства…

І розкрилося Небо – напередодні трьохмісячного ювілею на людей зійшли сила, хоробрість, братня єдність і спільна мудрість, а багатьом тим, хто захищав негідного керівника держави впала полуда з очей. Багато зрозуміли негідність своєї позиції і масово стали переходити на сторону українського народу.

Весь світ побачив світло перемоги українців!

Та перед тим світ ще побачив вершину, кульмінацію негідного президента, який цинічно, без сорому й каяття оголосив день жалоби за вбитими його режимом патріотами.

А сьогодні, прощаючись із загиблими героями України, щиро молячись за їхні світлі душі, – ми вже не чуємо, не бачимо президента. Зник? Лишивши лише жахливі сліди?

Тепер вже колишнього президента треба знайти і справедливо оцінити всі його діяння.

І дай, Боже, нікому більше не бачити таких "гарантів" добра й долі народу!

Лідія Купчик
22.02.2014 р.Б