Жінка-УКРАЇНКА

Народилася у селі Шевченкове, саме там де Тарас Григорович Шевченко провів свої дитячі роки і «пас ягнята за селом» (там і пам'ятник при в'їзді є маленького Тараса з ягнятками). Потім із батьками переїхала до міста Черкаси. Закінчила школу, університет (за спеціальністю журналістика). Під час навчання працювала журналістом в газеті, на радіо та на телебаченні – визначалася, що мені більше подобається. На останньому курсі одружилася і переїхала з чоловіком до Києва втілювати в життя свою мрію – працювати на телебаченні в новинах. Навчалася паралельно за вільним графіком відвідувань. Через кілька років зрозуміла, що в Києві жити не хочу – перебралися у село під Черкасами.

Тоді і почалося моє серйозне захоплення глиною. Вчилася гончарувати у кераміста місцевого художньо-технічного коледжу, свищики навчилася робити під час фестивалів на майстер-класах. Ду-уже довго нічого путнього не виходило: горщики падали, а свистунці не свистіли. Було важко, але головне – бажання. Кілька років роботи над собою дали результат. За ці роки відчула, що глина – жива, вона відчуває твій настрій і заспокоює.

Нині переїхали родиною у село під Вінницею. Тут у мене з’явилася майстерня, про яку я давно мріяла. Удосконалюю свою майстерність і чекаю літніх фестивалів. :-)