Жінка-УКРАЇНКА

Бідна і багата, нищена й гарна, нещасна та щаслива, заплакана і жартівлива, тиха і дзвінкоголоса, зневірена і молитовна… Отака моя Україна. Розпочатий список означень можна було б продовжувати і він здався би довгим, мало що нескінченним. Бо вона багатолика. Багатогранна. Розмаїта, як косиці на вишитих її рушниках, сорочках, хустках. Є там усякого кольору доволі, а найбільше, як у тій пісні: "…червоне, то любов, а чорне, то журба"… Отак і ходить ся дивна нерозлучна пара почерез українські долі, серця і душі, роблячи український рід особливим – гарним, добрим, співчутливим, нескореним, працьовитим, щедрим, сердечним, гідним, співочим, волелюбним, милосердним, духовним, Божим…