Сергій Байдовський у пам’яті багатьох назавжди залишиться молодим, високим, худорлявим юнаком з очима кольору неба, зі щирою посмішкою, веселою вдачею та неймовірно позитивною енергетикою.
Він був ще зовсім молодим і, як усі наші Герої, невтомним мрійником. Але цим мріям Сергійка не судилось здійснитися…
Вранці 20 лютого 2014 року злощасний постріл снайпера забрав у хлопця усі мрії, зупинивши його велике серце, яке ще тричі забивалось з надією вижити.
Понад усе Сергій хотів, щоб його Україна була по-справжньому вільною, самостійною, процвітаючою державою – країною, якою б захоплювався увесь світ.
Про війну має право писати той, хто на ній був. Якими б розкішною уявою чи вправним пером ми не володіли, відчути війну на смак, запах, звук може лише солдат. І влити ці відчуття в слова, так само, як зброяр виливає з олова кулю, як побратими вливають поминальні 100 г у гранчак. Так народжується епос про війну, в якому співіснують біль і страх, надія і віра, покинуті будинки і скавуління псів, особливі воєнні ритуали і рахунок для убитих ворогів... І над словами, степами, тілами - соняхи, чиїх чорних сліз не приймають ні земля, ні ховрахи.
Соняхи у виставі "Війни нема.. Є" за творами письменника Бориса Гуменюка - окремі символи. Вони гинуть, як солдати, висихають, як матері, від горя, стають візуальними, духовним костурами для героя.
Вистава загалом насичена символікою, алюзіями, афоризмами, репліками із класики. І монолог Шекспірівського Гамлета дуже добре вплітається у тексти Гуменюка. Війна, Любов, Природа - три посестри, яких часом не відрізниш одна від одної, крокують поруч із Солдатом. Музи? Мойри? Випробування? Вочевидь, усе разом і трохи більше.
Почесною нагородою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (рішення №11) нещодавно відзначений доктор теологічних та кандидат історичних наук, настоятель Свято-Покровської церкви міста Копичинці на Тернопільщині Василь Антонович Погорецький – за визначну творчу, наукову та громадську діяльність.
Отець-доктор Василь Погорецький – відомий громадський діяч, член національних спілок письменників, журналістів та краєзнавців України.
Лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Богдана та Левка Лепких, Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка, премії журналу «Літературний Тернопіль» і відзнаки «Золоте перо Тернопілля».
Сьогодні, 4 жовтня, 261 депутат проголосував за проект Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (№5670-д) у першому читанні.
Під час розгляду чотирьох законопроектів про мову частина депутатів підтримували виключно проект “Про мови в Україні” № 5556, який експерти називають декларативним та таким, що містить низку помилок.
Проте, після довгих дискусій у сесійній залі знайшлося достатньо голосів, щоб ухвалити за основу громадський законопроект №5670-д. Його чекає ще внесення правок та друге читання.
Харківська літературна резиденція є спільним проектом Харківської обласної державної адміністрації та Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу.
“Ми відразу ж підтримали цю ініціативу, оскільки розуміємо, що подібний проект важливий не лише для розвитку української літератури, а й для промоції Харкова і його культури в Україні та світі”, – зазначає голова ХОДА Юлія Світлична.
Учасниками резиденції зможуть стати українські прозаїки, котрі мають на момент подання заявки не менше 2 надрукованих книжок.
Для участі в резиденції автор має надіслати на розгляд журі такі документи:
1. синопсис прозового твору (роману, повісті, збірки оповідань), над яким має намір працювати на резиденції, – не більше 5 тисяч знаків;
2. короткий лист-обґрунтування своєї участі;
3. біографічну довідку;
4. рекомендацію авторитетного експерта: письменника, перекладача, літературного критика, культурного менеджера.
Заявки надсилати на адресу: kharkiv.residence@gmail.com.
Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек дизайн інтер'єру відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка змінився. На столах читального залу постали чудові пейзажні фото відомого чернігівського митця Василя Катімана, книги поряд додають інформації про дивовижні місцини старовинного Чернігова. А поштові листівки різних років видання, які з висоти зустрічають відвідувача, знайомлять з архітектурними та історичними пам'ятками, дають уявлення про те, як виглядало наше місто 20, 40, ... 100 років тому.
Саме тут відбулась краєзнавча інтелектуальна гра-вікторина "Чернігів мій, прийшов ти із століть...", в якій взяли участь студенти першого курсу Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Національного університету "Чернігівський Колегіум" імені Т. Г. Шевченка разом зі своїми викладачами, кандидатами історичних наук Олександром Рахном та Людмилою Ясновською.
За останній тиждень низка українських зірок записали відео. В ньому Місіс світу, ведучий Євробачення, переможниця телешоу, теле- та радіозірки розповідають про українські міста. Здавалось би, чому раптом?
Кожен із селебрітіз розповідає свою історію про місто: що його надихає, що він хоче змінити, і, головне, те, що можеш зробити ти.
Як ти можеш змінити твоє місто? Таке питання вже поставили у своїх відеозверненнях українські зірки. Телепродюсер та ведучий Ігор Кондратюк, “Міссіс світу - 2017” Анна Гомонова, телеведучий Тимур Мірошниченко, радіоведучі Слава Дьомін та Таня Татарченко, телеведучі Соломія Вітвіцька,Слава Соломко та Олександра Шульгіна, радіоведучий Серж Гагарін, гурт “Авіатор”, співачка Наталка Карпа, хореограф та режисер Олександр Лещенко та інші.
У свіжому номері ошатного журналу «Літературний Чернігів», який редагує відомий письменник Михась Ткач, привертають увагу добірки віршів: Людмили Пархоменко – «Думки з Ботанічного саду», Миколи Будлянського – «На межі вечора» (зараз готується до друку його нова поетична книга), Лариси Ткач – «За обрієм підводить риску час», Тетяни Таланцевої – «У кожній часточці всесвіту – диво», Миколи Тютюнника – «Політ беспілотника» та поезії Михайла Кожедуба.
Вражає своїм справжнім талантом юний поет із Чернігова Денис Коськін, учень 11-а класу школи № 1, якого на шпальтах журналу представляє Олександр Забарний. Вірші Дениса – не по-дитячому сильні, оригінальні та патріотичні. Як на мене, цілком можна видавати його поетичну збірку та приймати обдарованого хлопця до Національної спілки письменників України. Сподобалися й етюди Іллі Левченка, 1999 року народження. Це – коротка проза, однак відчуваються вже авторський стиль, обдарування, інтелект. І це – добре, що журнал підтримує нашу молодь!
Заслужена діячка естрадного мистецтва України Зоя Тимченко запрошує всіх на свій творчий вечір під назвою "Окрилена піснею".
Концерт за участі відомих укарїнських митців відбудеться 29 вересня 2018 року в Міському будинку культури м. Бориспіль.
Початок о 16:00.
Вхід вільний.
Проведіть цей теплий, душевний вечір з жінкою для якої любов до пісні, України - не пусті слова. Вона співає серцем, вона окрилена піснею, вона чекає на вас!